“Які альтернативи “володінню” штатом співробітників пропонує сучасний світ” - так називалася одна з подій, яку я нещодавно відвідувала. Ми говорили про гіг-економіку (модель трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або домовленостях), про пов'язані із нею світові тренди, і те, як це стосується України.

 

Дедалі більше людей у світі повністю або частково відмовляються від постійної роботи у її традиційному розумінні. Прогресивні економіки вже прийняли цей факт, адаптувалися та активно використовують вільну найману працю. І ця кількість постійно зростає. Українські компанії ще частіше не розуміють механізму або бояться доручити роботу тому, хто не сидить поруч... Я про традиційний бізнес, не IT.

На зустрічі ми розбирали реальний кейс із пошуком у компанію маркетинг директора. Вже після 30 секунд аналізу профілю посади стало зрозуміло, що такої людини не існує. А компанія шукає вже півроку. У профілі посади - все, від комплексних стратегічних задач до створення сайту, його SEO оптимізації, копірайтингу, роботи із соціальними мережами, друку рекламних матеріалів й ще багало чого...

 

До чого це я? Ми, як рекрутери, доволі часто отримуємо подібні запити від клієнтів.

Найпоширеніший кейс - це коли у компанії стоїіть масштабне завдання - наприклад, побудувати якусь функцію з нуля на рівні компанії, коли у компанії всередині немає необхідних компетенцій. Під це створили посаду. Отже, потрібна сильна досвідчена людина, яка зможе це зробити. З іншого боку, завдання по суті одноразове, потім необхідна підтримка функції, більш рутинні, “приземлені задачі”. Отже дилемма. Той, хто впорається із масштаною задачею - занадто “дорогий”, й йому точно буде не цікава роль “після”. І навпаки, є великий ризик, що той, хто ідеально підходить на роль “після” й в бюджеті посади, не впорається із первинним завданням. Варіантів розвитку подій два: “перекопувати” довго й настирливо весь ринок, шукаючи “зірку” й сподіватися на удачу, або вийти за рамки. Наприклад, взяти досвідчену людину на проект, а за цей час “підростити” когось зсередини компанії, хто міг би потім взяти на себе цю роль.

Нажаль, бізнеси часто наполягають на своєму, втрачаючи при цьому місяці часу. Хоча могло бути б зовсім інакше. От, як, наприклад, у кейсі із маркетинг-директором, який я задувала вище. Компанія шукає півроку, шансів на подальший успіх, відверто, нуль. Наполягає на тому, щоб це була одна людина і вона сиділа поруч... А якщо б підійшли з точки зору бізнес-задачі, досвідчений Interim Manager уже б будував функцію, “підростав” і набирався досвіду той, хто очолить функцію після завершення проекту, діджитал агенція вже б робила свою справу, працюючи із SEO оптимізацією сайту та соціальними мережами, а секретар друкував листівки.

 

Якщо бізнес, ринок встановлює вам комплексні задачі, кидає виклик - відповідайте комплексно, інноваційно. Шукайте ресурси для малих завдань всередині організації, для стратегічних - залучайте зовнішніх консультантів. Вузькопрофільні задачі- в агенства чи на аутсорс. Якщо використовувати застарілі підходи, ані за ринком ані за задачею встигнути не вдасться.